Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Колегія суддів Святошинського районного суду міста Києва у складі головуючої судді Валентини НОВИК, суддів Івана БАНДУРИ та Людмили КОСИК звернулася до Вищої ради правосуддя з повідомленням про втручання у здійснення правосуддя з боку заступника Голови Національної поліції – Начальника Головного Управління Національної поліції в м. Києві Крищенка Андрія Євгеновича.
Так, 20 червня начальником столичної поліції Андрієм Крищенком на власній сторінці у «Facebook» було розміщено інформацію про те, що нібито Святошинський районний суд міста Києва безпідставно звільнив з-під варти бандитів, яким загрожує до 15 років позбавлення волі. Цього ж дня таку інформацію було процитовано на багатьох новинних інтернет-порталах.
Однак вказана заступником Голови Національної поліції – Начальником Головного Управління Національної поліції в м. Києві Андрієм Крищенком інформація є неперевіреною та недостовірною, є перекручуванням фактів, а також суперечить презумпції невинуватості.
В провадженні колегії суддів перебуває кримінальне провадження відносно чотирьох осіб, яким інкримінується розбій, вчинений організованою групою (ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України – далі КК України), бандитизм (ст. 257 КК України), крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою (ч. 5 ст. 185 КК України). Двоє осіб також обвинувачуються у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту (ч. 1 ст. 309 КК України) та незаконному поводженні зі зброєю (ч. 1 ст. 263 КК України).
На даний час триває судовий розгляд кримінального провадження на стадії дослідження письмових доказів.
15 червня 2018 року відбулося чергове судове засідання, на якому колегією суддів з усіма учасниками погоджено дату наступного судового засідання – 18 липня 2018 року на 13 год. 00 хв.
Відповідно до ухвали колегії суддів Святошинського районного суду м. Києва від 21.05.2018 р. строк тримання під вартою двох обвинувачених спливав 19.07.2018 р.
Однак у зв’язку із заздалегідь погодженим графіком в цей день (19.07.2018, четвер) у Святошинському районному суді міста Києва заплановано розгляд справи (вбивство людей 20.02.2014 р. на Майдані) та доставки інших обвинувачених, які перебувають під вартою, до суду не буде.
Зважаючи на дану ситуацію, а також враховуючи вимоги ч. 3 ст. 331 КПК України, відповідно до якої суд зобов’язаний до спливу продовженого строку повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу, суд з’ясував чи має прокурор відповідні клопотання.
В судовому засіданні прокурором столичної прокуратури в усній формі заявлено клопотання щодо продовження запобіжних заходів обвинуваченим у вигляді тримання під вартою та прокурор зазначив, що існують ризики, які викладені в попередніх ухвалах суду. При цьому, які саме ризики існують та обставини щодо необхідності продовження цього запобіжного заходу, який згідно із ч. 1 ст. 183 КПК України є винятковим запобіжним заходом та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, прокурором на зазначено.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України" вказав на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції національними судами України, які часто обґрунтовують продовження строку тримання під вартою однаковими підставами протягом всього періоду ув’язнення, та зазначив, що суди зобов’язані обґрунтовувати свої рішення про продовження строку тримання під вартою іншими підставами, які мають бути чітко вказані (пункт 99). Ненаведення судовими органами у своїх рішеннях будь-яких підстав, які дозволяють тримання особи під вартою протягом тривалого проміжку часу, є несумісним з принципом захисту від свавілля, закріпленим у пункті 1 статті 5 Конвенції (пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини від 15 грудня 2016 року у справі "Ігнатов проти України").
У п. 5 Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 № 1-рп у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України зазначено, що під час судового провадження у суді першої інстанції (проведення підготовчого судового засідання та судового розгляду) прокурор як сторона обвинувачення має обов’язок підтримувати публічне обвинувачення у суді, доводити винуватість особи та необхідність продовження запобіжного заходу шляхом подання відповідних клопотань щодо цього продовження.
Натомість стороною захисту подано ряд письмових клопотань щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченим на заставу та надано ряд доказів на підтвердження даного клопотання.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
За порушення даного принципу суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження (ст. 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Виходячи з аналізу норм законодавства, з матеріалів даного кримінального провадження, з доводів як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, суд продовжив обвинуваченим запобіжний захід у виді тримання під вартою, мотивуючи своє рішення наявністю обґрунтованого обвинувачення, тяжкістю покарання, яке загрожує обвинуваченим в разі визнання судом винуватими, а також з урахуванням особи обвинувачених з метою уникнення ризику переховування обвинувачених від суду та визначив заставу в межах, передбачених ч. 5 ст. 182 КПК України, та у разі внесення застави поклав обов’язки на обвинувачених.
Таким чином, колегія суддів діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а висловлювання заступника Голови Національної поліції – Начальника Головного Управління Національної поліції в м. Києві Андрія Крищенка про створення "антибандитського суду" дискредитують як суддів Святошинського районного суду міста Києва, так і всю судову гілку влади, і є неприпустимим для посадовця такого рангу.
"Колегія суддів розцінює поширену в ЗМІ інформацію заступника Голови Національної поліції – Начальника Головного Управління Національної поліції в м. Києві Андрія Крищенка як таку, що створює тиск на суддів, що є прямим втручанням у здійснення правосуддя з метою перешкодити виконанню службових обов’язків, адже дане кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду" - йдеться у повідомленні.
Судді просять Вищу раду правосуддя вжити передбачені чинним законодавством України заходи щодо усунення та запобігання втручання у здійснення ними правосуддя з боку заступника Голови Національної поліції – Начальника Головного Управління Національної поліції в м. Києві Крищенка Андрія Євгеновича.
Прес-служба Святошинського районного суду міста Києва
_03_03.png)
