18 жовтня 2023 року суд присяжних Святошинського районного суду м. Києва проголосив вирок у кримінальному провадженні «Вбивства людей 20 лютого 2014 року під час Євромайдану» (посилання на відеотрансляцію засідання ТУТ).
Судовий розгляд в цій справі тривав в режимі онлайн трансляції з травня 2016 року, а з 17 листопада 2022 року – суд перебував у нарадчій кімнаті.
Згідно з вироком серед 5-ти осіб, яким було висунуто обвинувачення, визнано винуватими у масових вбивствах беззбройних громадян – учасників акцій протесту (ч. 2 ст. 365; п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України):
- колишнього заступника командира полку міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в м. Києві – обвинуваченого ЯНІШЕВСЬКОГО О.В. з призначенням йому покарання у виді довічного позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням правоохоронної діяльності, на максимальний строк, з позбавленням спеціального звання «підполковник міліції»;
- колишніх міліціонерів роти спецпризначення вказаного полку міліції – обвинувачених АБРОСЬКІНА П.М. та ЗІНЧЕНКА С.П. з призначенням кожному окремо покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням правоохоронної діяльності, на максимальний строк, з позбавленням спеціального звання «сержант міліції» кожного.
Обвинуваченого ЯНІШЕВСЬКОГО О.В. також визнано винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 119 та ст. 128 КК України, за якими його звільнено від покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
Також, за ч. 2 ст. 365 КК України визнано винуватим колишнього міліціонера вказаної роти спецпризначення – обвинуваченого МАРИНЧЕНКА О.М. з призначенням йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, з позбавленням права обіймати посади, пов’язані із здійсненням правоохоронної діяльності, строком на 2 роки.
У строк відбування покарання вказаним обвинуваченим зараховано кожний день їх перебування під вартою у зв’язку з даною справою за два дні позбавлення волі.
Крім того, згідно з вироком АБРОСЬКІНА П.М. та ЗІНЧЕНКА С.П. виправдано за ч. 1 ст. 340; ч. 3 ст. 258 та ч. 2 ст. 262 КК України, а ЯНІШЕВСЬКОГО О.В. - за ч. 1 ст. 340; ч. 3 ст. 258 та ч. 1 ст. 263 КК України. Також, виправдано МАРИНЧЕНКА О.М. за ч. 1 ст. 340; ч. 3 ст. 258; ч. 2 ст. 262; п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115; ч. 2 ст. 15, п. п. 1, 5, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а за всіма статтями обвинувачення – колишнього міліціонера цієї ж роти спецпризначення – обвинуваченого ТАМТУРУ С.Б.
У вироку суд присяжних сформулював обвинувачення, яке визнав доведеним, навів правові позиції сторін, потерпілих та їх представників, мотиви для зміни обвинувачення та підстави для визнання його частини необґрунтованою, навів підстави для виправдання обвинувачених із зазначенням мотивів прийнятого рішення.
Для ухвалення вироку суд присяжних за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку. Крім того, суд у вироку проаналізував стан нормативного регулювання правовідносин в контексті подій 20 лютого 2014 року (право на життя; право на мирний протест, на повстання; право сил правопорядку на застосування зброї та спецзасобів).
Крім того, суд присяжних у вироку вирішив скарги та заперечення учасників судового провадження, сформулював правові позиції щодо застосованих правових процедур, детально проаналізував дотримання загальних засад кримінального провадження під час здійснення правосуддя у цій справі, вирішив заявлені цивільні позови, окремі з яких задоволено повністю чи частково, а також питання про судові витрати та долю речових доказів.
Серед значущих фактичних обставин, які були встановлені судом присяжних, є такі:
- відмова під тиском російської федерації восени 2013 року тодішнього керівництва держави від підписання Угоди про асоціацію з ЄС стала приводом для масових акцій протесту, починаючи з 21 листопада 2013 року;
- в період з листопада 2013 року по лютий 2014 року посадові особи органів влади та їх структур спільно реалізовували із залученням недержавних агентів («тітушок») цілеспрямовану стратегію припинення (придушення) вказаних акцій протесту, які спочатку мали виключно мирний характер;
- під час протистояння в центральній частині міста Києва протестувальників та правоохоронців 18 та в ніч на 19 лютого 2014 року насильство було обопільним, в тому числі з прихованим застосуванням вогнепальної зброї, а тому керівництво правоохоронних органів вирішило, окрім здійснення силового відтиснення протестувальників з урядового кварталу, використати повноваження сил правопорядку і на застосування зброї, після чого, зокрема, бійці роти спецпризначення (РСП) полку міліції особливого призначення «Беркут» ГУМВС України в м. Києві за наказом керівництва були озброєні штатною вогнепальною автоматичною зброєю (АКМС);
- 20 лютого 2014 року, приблизно з 05 год. 30 хв., протистояння із силами правопорядку в районі Майдану Незалежності в м. Києві знову загострилося через застосування невстановленими особами вогнепальної зброї по працівниках міліції;
- реагуючи на ситуацію, яка станом на 08 год. 30 хв. склалася в епіцентрі протистояння, окремі підрозділи та групи правоохоронців почали самостійно та стихійно залишати свої позиції біля Стели Незалежності, що спричинило подальший масовий та неорганізований відступ правоохоронців вверх по вул. Інститутська в напрямку урядового кварталу;
- скориставшись панічними діями правоохоронців, починаючи з 08 год. 55 хв. протестувальники також стихійно та масово вийшли за межі своїх барикад і почали переслідувати та атакувати сили правопорядку – у такий спосіб активісти, а серед них і поодинокі озброєні особи, просунулися вверх по вул. Інститутська за місток над нею, взяли під свій контроль центральний вхід до готелю «Україна», розсікли позиції правоохоронців на перехресті вул. Інститутська та Хрещатик біля будинку Укркоопспілки, змусивши тікати їх одну частину вверх по сходах до Жовтневого палацу, а іншу – в напрямку Європейської площі, у подальшому активісти наблизилися до будівлі Жовтневого палацу, з якої тривала евакуація правоохоронців з різних підрозділів;
- приблизно о 09 год. 05 хв. ЯНІШЕВСЬКИЙ О.В., усвідомлюючи небезпечність невибіркового застосування вогнепальної зброї щодо учасників масових акцій протестів шляхом стрільби небезпечно поруч із їх скупченням, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків таких дій у виді загибелі громадян та спричинення їм тяжких вогнепальних поранень, але легковажно розраховуючи на їх відвернення, тобто перевищуючи міру, необхідну для виконання покладених на міліцію обов’язків, з метою забезпечити евакуацію правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу віддав явно злочинний наказ підлеглим АБРОСЬКІНУ П.М., ЗІНЧЕНКУ С.П. та іншим бійцям РСП, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, на невибіркове застосування вогнепальної зброї, що явно не відповідало обстановці (загрозам) евакуації правоохоронців з будівлі Жовтневого палацу, тобто не було виключно необхідним для захисту їх прав;
- внаслідок діянь, вчинених на виконання вказаного явно злочинного наказу ЯНІШЕВСЬКОГО О.В., особами, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, були вчинені шляхом перевищення влади та службових повноважень із застосуванням вогнепальної зброї вбивства 4-х беззбройних протестувальників, а також завдано 8-ми іншим з них поранення різного ступеня тяжкості;
- у подальшому застосування вогнепальної зброї вказаною групою правоохоронців було відновлено, оскільки приблизно о 9 год. 15-16 хв. невстановленими особами унаслідок пострілів з вогнепальної зброї було вбито бійця РСП СИМИСЮКА М.М. та заподіяно вогнепальне поранення бійцю РСП ПАНЧЕНКУ Р.В., які перебували на майданчику перед Жовтневим палацом та забезпечували евакуацію з цієї будівлі інших правоохоронців.
- приблизно з 09 год. 17 хв., відступаючи від будівлі Жовтневого палацу та рухаючись вверх у напрямку сніжної барикади, розташованої поперек вул. Інститутська поруч з верхнім входом до станції метрополітену «Хрещатик», ЯНІШЕВСЬКИЙ О.В., АБРОСЬКІН П.М., ЗІНЧЕНКО С.П. та інші особи, матеріали щодо яких виділені в окреме провадження, діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно та злагоджено розпочали здійснювати постріли з наявних у них АКМС у напрямку скупчення людей в районі вул. Інститутська та прилеглої території, в руках яких не було вогнепальної зброї та які не становили реальної загрози, з метою вчинення їх вбивств у спосіб, небезпечний для життя багатьох осіб.
- у період з 09 год. 20 хв. до 17 год. вказані правоохоронці, перебуваючи за сніжною, а потім і за бетонною барикадами, продовжили хвилями здійснювати прицільні на ураження невибіркові постріли з АКМС у напрямку беззбройних протестувальників, які пересувалися по вул. Інститутська та не становили загрози, у тому числі в тих з них, хто прибував для евакуації вбитих і поранених активістів та надавав їм допомогу;
- внаслідок вказаних спільних дій ЯНІШЕВСЬКОГО О.В., АБРОСЬКІНА П.М., ЗІНЧЕНКА С.П. та інших осіб, матеріали щодо яких виділені в окреме кримінальне провадження, з 09 год. 17 хв. до 17 год. були вчинені з прямим умислом вбивства 31-го беззбройного активіста та закінчені замахи на умисні вбивства 44-х інших осіб з їх числа;
- на місці злочину вдалося виявити 48 куль та 103 гільзи, які ідентифіковані як відстріляні 20 лютого 2014 року з 16 конкретних екземплярів АКМС – штатної зброї РСП, в тому числі, закріпленої за обвинуваченими АБРОСЬКІНИМ П.М. та ЗІНЧЕНКОМ С.П.;
- всього, за даними судового розгляду, під час цих подій «Майдану» 20 лютого 2014 року мали місце: а) 48 епізодів загибелі активістів, до 31-го з яких доведена причетність ЯНІШЕВСЬКОГО О.В., АБРОСЬКІНА П.М. та ЗІНЧЕНКА С.П., а ще додатково до 4-х – тільки ЯНІШЕВСЬКОГО О.В.; б) 80 епізодів поранення активістів, до 44-х з яких доведена причетність ЯНІШЕВСЬКОГО О.В., АБРОСЬКІНА П.М. та ЗІНЧЕНКА С.П., а ще додатково до 8-ми – тільки ЯНІШЕВСЬКОГО О.В. Причетність вказаних обвинувачених до інших епізодів загибелі (13) та поранення (28) активістів в суді не доведена.
Цими трагічними подіями «Майдану» скористалося військово-політичне керівництво рф для реалізації своїх агресивних планів з окупації окремих територій України у 2014 році та для відкритого повномасштабного військового вторгнення з 24 лютого 2022 року.
Судовий розгляд тривав з безпрецедентною інтенсивністю, в середньому від 1-го до 4-х судових засідань на тиждень. Загалом проведено 320 судових засідань, з яких 10 – в режимі відео конференції. Судом допитані 245 осіб (потерпілі, свідки з числа правоохоронців та протестувальників, а також інші очевидці, експерти, обвинувачені), досліджені більше 3 Тб відео та фото матеріалів, надані десятки судових доручень, в тому числі, на проведення експертиз, одержані дані в порядку міжнародної правової допомоги.
Обсяг вироку становить 1 714 арк. Для полегшення його сприйняття судом постановлена ухвала, якою у додатках викладено: а) рубрикацію змісту вироку (розділи, глави, пункти); б) список потерпілих в алфавітному порядку з посиланням на порядковий номер їх епізоду за хронологією подій; в) перелік запроваджених термінів та скорочень.
З онлайн трансляціями всіх судових засідань можна ознайомитися на офіційному сайті «Судова влада» в розділі «Онлайн трансляції» за ключовими словами «Вбивства людей 20.02.2014 під час Євромайдану», а судового засідання, під час якого 18 жовтня 2023 року проголошено вирок та ухвалу, - на вебсайті суду в розділах «Судові засідання он-лайн» / «Архів трансляцій» відповідно.
Одночасно, до відома ЯНІШЕВСЬКОГО О.В., АБРОСЬКІНА П.М. та ЗІНЧЕНКА С.П., щодо яких судовий розгляд завершено у порядку спеціального судового провадження, суд повідомляє:
- обвинувачені мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження;
- з вироком та ухвалою суду присяжних можна ознайомитися в Єдиному державному реєстрі судових рішень за ун. № 759/3498/15к, електронна копія вироку та ухвали суду може бути окремо направлена на повідомлену електронну адресу;
- вирок та ухвала суду присяжних можуть бути оскаржені в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня їх проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а ухвала суду - негайно. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Прес-служба Святошинського районного суду міста Києва
_03_03.png)
