До відома Хомича Миколи Юрійовича!

РІШЕННЯ

      ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

ун. №  759/16873/16-ц

пр. №   2/759/565/18

             14 листопада 2018 рокуСвятошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді -        Величко Т.О.,

при секретарі -                  Забелі А.В..,

розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»  до  Хомича Миколи Юрійовича про стягнення заборгованості,-

                       В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2016 до Апеляційного суду м. Києва надійшла позовна заява ПАТ КБ «Правекс-Банк» до  Хомича Миколи Юрійовича про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 25.11.2016 підсудність вищевказаної позовної заяви у порядку ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено Святошинському районному суду м. Києва.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, в обґрунтування своїх позовних вимог ПАТ КБ «Правекс-Банк» посилається на те, що  08.08.2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" та Хомич Микола Юрійович (надалі - Відповідач, Позичальник, Боржник) уклали кредитний договір № 264RNСА132200001 (надалі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 67900,00 гривень на наступних умовах: -строком погашення - 08.08.2018 року; -відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 11,5 % річних;  - Позичальник зобов’язаний виконати зобов’язання згідно з Кредитним Договором у повному обсязі, у тому числі але не обмежуючись цим, повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у порядку та на умовах кредитного договору, щомісячними платежами, згідно встановленого графіку сплати кредиту.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 13.12.2016 у справі відкрито провадження.

04.08.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» через канцелярію суду подана заява про залучення правонаступника позивача. Заява мотивована тим, що 31.05.2017 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ПАТ КБ «Правекс-Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитними договорами, відповідно до якого право грошової вимоги за Кредитним договором, укладеним з відповідачем, перейшло до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

Ухвалою  Святошинського районного суду м. Києва від 07.09.2017, занесеною до журналу судового засідання, залучено до участі у справі правонаступника ПАТ КБ «Правекс-Банк» - ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія».

У судове засідання 14.11.2018 представник позивача не з'явився, н направив клопотання про розгляд справи у відсутність представника. Також, зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Від відповідача відзив на позов до суду не надходив.

Згідно з ч. 1 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, частиною 8 статті вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що позивач не заперечив щодо проведення заочного розгляду справи, при цьому, належним чином повідомлений відповідач свого представника в судове засідання не направив, а тому відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 08.08.2013 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Правекс-Банк" та Хомич Микола Юрійович (надалі - Відповідач, Позичальник, Боржник) уклали кредитний договір № 264RNСА132200001 (надалі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит у сумі 67900,00 гривень на наступних умовах: -строком погашення - 08.08.2018 року; -відсоткова ставка за користування кредитними коштами - 11,5 % річних.

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору, Кредит надається Позичальникові строком з 08.08.2013 до 08.08.2018.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

У ст. 629 ЦК України зазначено про те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається зі змісту ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 1046, 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Крім того, право на дострокове повернення коштів передбачено ст. 1050 ЦК України, зокрема, у ч. 2 цієї статті встановлено наступне: якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Як вбачається зі змісту ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 550, 624 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Із долученого до справи розрахунку заборгованості станом на 21.10.2016 вбачається, що відповідач має заборгованість перед ПАТ КБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», у розмірі 94090 грн. 84 коп., яка складається із: 59182 грн. 40 коп. - сума заборгованості за кредитом; 16437 грн. 49 коп. - сума заборгованості за відсотками; 12571 грн. 53 коп. - розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту; 5899 грн. 42 коп. - розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків.

           Оскільки, судом було встановлено, що між ПАТ КБ «Правекс-Банк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія», та   Хочич Миколою Юрійовичем було укладено Кредитний договір, умови якого ПАТ КБ «Правекс-Банк» були виконані шляхом надання відповідачу кредитних коштів, остання взяті на себе зобов'язання не виконує, будь-яких доказів на спростування вказаних обставин суду надано не було, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, судові витрати, понесені позивачем у вигляді сплати судового збору у розмірі 1411 грн. 36 коп., підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючисьст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 549, 550, 610, 611, 624, 625, 629, 1046, 1048-1049, 1050, 1054 ЦК України; ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд, -

               УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» до   Хомича Миколи Юрійовича про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Хомича Миколи Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ - 38750239), п/р 26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф.32,  заборгованість у розмірі   75619 (сімдесят п’ять тисяч шістсот дев’ятнадцять грн.) 89 коп.

Стягнути з Хомича Миколи Юрійовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ - 38750239), п/р 26506013098901 в ПАТ «Альфа Банк», МФО 300346, що знаходиться за адресою: 04112, м. Київ, вул.. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф.32,  у відшкодування судових витрат судовий збір у розмірі 1411 грн.  (одна тисяча чотириста одинадцять) грн. 36 коп.

Заочне рішення суду може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського Апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

            Заочне рішення суду набирає законної сили відповідно до загального порядку,  встановленого ЦПК України, згідно якого рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.    У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Дата складення повного судового рішення 20.11.2018.

Суддя: