До відома Клепи Олександри Миколаївни!

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

ун. №  759/9114/17

пр. №   2/759/1476/18

 27 серпня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

 Головуючого судді – Т.О.Величко,

за участю секретаря -  В.В.Дудник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом    Національної академії внутрішніх справ до Клепи Олександри Миколаївни про відшкодування витрат пов"язаних з утриманням у навчальному закладі,-

      ВСТАНОВИВ:

08.06.2017 року представник позивача Національної академії внутрішніх справ звернувся до суду з позовом до   Клепи Олександри Миколаївни про відшкодування витрат пов"язаних з утриманням у навчальному закладі

Відповідно до ч.9 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, предявляються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Останнім відомим позивачеві місцем реєстрації проживання відповідача є АР Крим, м. Бахчисарай, вул.. Біле Джерело, 47.

Повноважний представник позивача до судового засідання не з*явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справ, але подав заяву в якій просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та у випадку неявки відповідача просив розглядати справу в заочному порядку.

Відповідач  Клепа Олександра Миколаївна в судове засідання не з*явилась, була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, відзив на позов до суду не надала, а тому, судом було прийняте рішення справу розглянути без її участі в заочному порядку.

В звязку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з’ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 09 вересня 2013 року між Національною академією внутрішніх справ, комплектуючим органом – ГУ МВС України в АР Крим та Відповідачем укладено Договір № 13-13 про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України (далі – Договір). Відповідно до Договору Відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету.

Судом встановлено, що Наказом ректора Національної академії внутрішніх справ (далі - НАВС) від 08.08.2013 № 99 о/с Клепу Олександру Миколаївну з 28 серпня 2013 року зараховано курсантом на перший курс денної форми навчання за державним замовленням НАВС.

Судом встановлено, що Наказом НАВС від 27.02.2015 року № 27 о/с Відповідача було відраховано з НАВС та звільнено з ОВС п. 63 “ж” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ зі служби в органах внутрішніх справ - за власним бажанням.

Судом встановлено, що З 01.09.2013  по 27.02.2015  відповідно до умов Договору Відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг.

Відповідно до Статуту, НАВС є державним вищим навчальним закладом. Основним завданням діяльності НАВС є освітня діяльність згідно з державними стандартами вищої освіти у відповідності до вимог Закону України «Про вищу освіту».

Укладення договору та обов'язок відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення передбачено ст. 18 ЗУ "Про міліцію"(діючого на момент вступу Відповідача). Відповідно курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з ч.З Прикінцевих положень Закону України "Про Внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку із прийняттям Закону України "Про поліцію" від 23.12.2015 року. Вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.

Судом встановлено, що за п. 2.1.3. Договору, виконавець зобов’язаний забезпечити Особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами України. П.3.1. Договору передбачено, що підставою відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість. Відповідно до п. 4.1. Договору, відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов’язаних з: грошовим, продовольчим та речовим забезпеченням, оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.  Відповідно до п. 4.2. Договору, у разі дострокового розірвання договору здійснюється розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення згідно з нормами утримання на день, який зазначено в наказі про відрахування з навчального закладу та звільнення з органів внутрішніх справ.  Згідно з п. 4.4. Договору, у разі відмови Особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

            Судом встановлено, що аналогічні положення щодо укладення договору та обов’язку відшкодування витрат за навчання у разі дострокового звільнення містяться у Типовому договорі затвердженому Наказом МВС України від 14 травня 2007 року № 150 “Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України” (зареєстрований Міністерством юстиції України 29 травня 2007 року за № 547/13814), який діяв на момент вчинення правочину, навчання та відрахування Відповідача.

Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.

Відповідно до ст. 611 ЦК, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

  Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок відшкодування) затверджено Постановою КМУ від 01 березня 2007 року № 313, яка діяла на момент вступу та звільнення Відповідача. Відповідно до п. 2 Порядку відшкодування, відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та у зворотному напрямку; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.

Відповідач навчався в НАВС з 01 вересня 2013 року по 27  лютий 2015 року. Вартість витрат пов'язаних з утриманням його у навчальному закладі становить 4 663 грн. 51 коп.

Судом встановлено, що вартість комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період навчання, яка підлягає відшкодуванню становить 11 221 грн. 37 коп.

Судом встановлено, що у Довідці-витрат речового майна перемінного складу за 2013–2015 роки розраховано вартість речового майна отриманого Відповідачем під час навчання яка підлягає стягненню та становить 1 647 грн. 00 коп.

         Таким чином, відповідач  перебував на державному забезпеченні з 01.09.2013 по 27.02.2015  і вартість витрат, пов’язаних з утриманням його у навчальному закладі становить 26 995 грн. 27 коп.

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що заявлені вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 623 ЦК України, 141, 259, 263-265,280-282 ЦПК України, суд,-

             ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Національної академії внутрішніх справ до Клепи Олександри Миколаївни про відшкодування витрат пов"язаних з утриманням у навчальному закладі - задовольнити.

Стягнути з Клепи Олександри Миколаївни, 15.03.1995 р.н., , проживаючої за адресою: АР Крим, м. Бахчисарай, на користь Національної академії внутрішніх справ (р/р 31259202100175, Код 08751177, МФО 820172 банк ДКСУ, м. Київ), що знаходиться за адресою: м. Київ, пл.. Солом’янська, 1,  вартість витрат пов'язаних з утриманням у навчальному закладі у сумі-  26 995 (двадцять шість тисяч дев’ятсот дев’яносто п’ять) грн. 27 коп. та суму судових витрат в розмірі 640 (шістсот сорок) грн.00 коп.

Рішення суду набирає законної сили у випадку неподання заяви відповідачем про перегляд щодо нього заочного рішення та неподання позивачем апеляційної скарги.

Відповідач протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення може подати до  Святошинського районного суду м. Києва заяву про перегляд цього заочного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя                      Т.О. Величко