РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ун. № 759/20361/14-ц
пр. № 2/759/1354/15
24 лютого 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Макаренко В.В.,
при секретарі - Копчук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Огороднік Марії Василівни до Зикунова Андрія Володимировича, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав, -
в с т а н о в и в :
В грудні 2014 року Огородні М.В. звернулась до Святошинського районного суду м.Києва з позовом до Зикунова А.В., третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної в м.Києві державної адміністрації, яким просить стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки Огороднік Д.А., 13.08.2010 року народження, у розмірі ¼ частки з усіх видів його доходів щомісячно, починаючи стягнення з дня пред’явлення позову до суду і до досягнення повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; позбави ти Зикунова А.В. батьківських прав відносно його малолітньої доньки Огороднік Д.А., 13.08.2010 року народження.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що вона та відповідач перебували у фактичних шлюбних відносинах у період з 2008 року по 2010 рік, під час проживання однією сім’єю у сторін народилась донька – Огороднік Д.А., 13.08.2010 року народження. З моменту припинення фактичних шлюбних стосунків, відповідач припинив брати участь у вихованні та у матеріальному забезпеченні доньки, не цікавиться її життям, здоров’ям, розвитком. З 2010 року шлюбно-сімейні відносини між сторонами припиненні, донька залишилась проживати разом з позивачкою, відповідач ухил� �ється надавати матеріальну допомогу доньці, доньку виховує самостійно позивачка, донька знаходиться на її утриманні. Враховуючи наведене, та те, що відповідач - як батько дитини повністю само ухилився від виконання своїх батьківських прав Огорднік М.В. просила заявлені позовні вимоги задовольнити.
Предсьтавник позивача в судовому засіданні підтримала заявлені позовні вимоги та просила їх задовольнити посилаючись на обставини справи викладені в позовній заяві.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про час та місце судових засідань вважається повідомлений судом належним чином - відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», ст. 74 ЦПК України, письмових заяв, в т.ч. і письмових заперечень, до суду не направив.
Представник третьої особи – Служба у справах дітей Святошинського району м.Києва в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, надавши висновок від 29 січня 2015 року про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, думку прокурора, досліджуючи матеріали справи, враховуючи обставини викладені в позові, бере до уваги наступне.
Згідно ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства” виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійног� � життя та праці.
Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
В п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3 “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний стан, духовний та моральний розвиток.
За змістом Преамбули Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (далі -Конвенції), ратифікованої Верховною Радою Української РСР 27 лютого 1991 року, Організація Об'єднаних Націй в Загальній декларації прав людини проголосила, що діти мають право на особливе піклування і допомогу, дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння.
Як зазначено у ст. 13 Сімейного кодексу України (далі СК України) частиною національного сімейного законодавства України є міжнародні договори, що регулюють сімейні відносини, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародному договорі України, укладеному в установленому порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом сімейного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини (далі Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року та яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дит� �ні такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, епрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 цього Кодексу .
Судом встановлено, що Огороднік Д.А. народилась 13 серпня 2010 року, відповідно до свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Солом’янського районного управління юстиції у м.Києві 09 вересня 2010 року серії 1- БК № 236093 (а.с. 5 – копія свідоцтва).
З довідки форми № 3 з місця проживання сім’ї та реєстрації виданої 06 листопада 2014 року № 310 ТОВ «Явір-житлобуд-2», малолітня донька позивача – Огороднік Д.А., 13.08.2010 року народження проживає разом з позивачкою в квартирі № 46 будинку № 14-Б по бульвару Кольцова в м.Києві (а.с. 6 – копія довідки).
26 березня 2013 року Лихач Т.М. заявою, засвідченою приватним нотаріусом Кузнецовського міського нотаріального округу Рівненської області та зареєстрованої в реєстрі за № 280, зазначила, що у період з лютого 2011 року по травень 2012 року доглядала за малолітньою донькою Огороднік М.В. – Огороднік Д.А., 13.08.2010 року народження. Огороднік М.В, з донькою проживали у однокімнатній квартирі за адресою: м.Київ, вул. Кудряшова, буд. 20-Г, кв. 68. За час роботи нянею у Огороднік М.В., батька дитини – Зикунова А.В., жодного разу Лихач Т.М. не бачила (а. с. 7 – копія заяви).
Відповідно до висновку Служби у справах дітей Святошинської РДА в м. Києві про доцільність позбавлення батьківських прав Зикунова А.В. відносно малолітньої – Огороднік Д.А., 13 серпня 2010 року народження, від 29 січня 2015 року №107-514/40 вирішено що є доцільним позбавлення Зикунова А.В. (а.с. 24-25).
Згідно п.16 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спі� �куються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупност� �, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин спра ви, зокрема ставлення батьків до дітей.
Таким чином, з’ясувавши та надавши оцінку повному, всебічному, об'єктивному з'ясуванню обставин справи, судом встановлені факти, які свідчать, що відповідач ухиляється та відмовляється від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню та утриманні доньки, у зв’язку з чим, враховуючи інтереси дитини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав, які базуються на законі, а тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений нею при подачі позову до суду судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. 12 Закону України “Про охорону дитинства”, ст.ст. 13, 141, 150, 164, ст.165 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 63, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в:
Позов Огороднік Марії Василівни до Зикунова Андрія Володимировича, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної державної адміністрації про стягнення аліментів та позбавлення батьківських прав – задовольнити.
Позбавити Зикунова Андрія Володимировича, проживаючого за адресою: 98464, АР Крим , Бахчисарайський р-н, с. Красний Мак, вул. Леніна, буд. 40, батьківських прав щодо малолітньої доньки Огороднік Діани Андрівїни, 13 серпня 2010 року народження.
Стягнути з Зикунова Андрія Володимировича, проживаючого за адресою: 98464, АР Крим, Бахчисарайський р-н, с. Красний Мак, вул. Леніна, буд. 40, на користь Огороднік Марії Василівни, аліменти на утримання доньки, Огороднік Діани Андрівїни, 13 серпня 2010 року народження, у розмірі ¼ частки з усіх видів його заробітків (доходу) щомісячно, починаючи стягнення з 01 грудня 2014 року і до досягнення дитиною повноліття, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Стягнути з Зикунова Андрія Володимировича, проживаючого за адресою: 98464, АР Крим , Бахчисарайський р-н, с. Красний Мак, вул. Леніна, буд. 40, судові витрати на користь Огороднік Марії Василівни в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Святошинський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а у разі, якщо рішення було проголошено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Апеляційним судом м. Києва, якщо воно не буде скасоване.
СУДДЯ :
_03_03.png)
