Загальна інформація про права потерпілих та алгоритм дій

Інформація для потерпілих від сексуального насильства

• Загальна інформація про права потерпілих та алгоритм дій

Сексуальне насильство має різноманітні форми, зокрема:  ▪ зґвалтування;  ▪ сексуальні домагання;  ▪ небажані дотики до тіла або коментарі;  ▪ демонстрація статевих органів;  ▪ примушування до сексу чи побачень;  ▪ непристойні жести; ▪ небажані розмови про секс;  ▪ надсилання інтимних фото/відео;  ▪ поширення продукції порнографічного змісту тощо.

За сексуальне насильство передбачена як кримінальна, так і адміністративна відповідальність.

До злочинів, пов’язаних із сексуальним насильством, Кримінальний кодекс відносить такі правопорушення:

• зґвалтування (стаття 152 КК України) – будь-який вид примусового сексу, коли має місце проникнення в тіло людини;
• сексуальне насильство (стаття 153 КК України) – спроба інтимного зближення всупереч волі особи, обійми, щипання, поплескування по тілу тощо;
• примушування до вступу в статевий зв’язок (стаття 154 КК України) – схиляння особи в інтимний зв’язок за допомогою погроз, матеріальної чи службової залежності потерпілої від винуватця.

З 19 грудня 2024 року сексуальне насильство у формі сексуального домагання, у тому числі в інтернет-просторі, буде підпадати під адміністративну відповідальність і визначатися як

“дії сексуального характеру, виражені словесно (погрози, залякування, непристойні зауваження) або фізично (доторкання, поплескування), що принижують чи ображають осіб, які перебувають у відносинах трудового, службового, матеріального чи іншого підпорядкування”.

Окрім цього, адміністративну відповідальність буде передбачено і за насильство за ознакою статі.

“діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов’язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті”.

Алгоритм дій у випадку сексуального насильства

1. Знайдіть безпечне місце. Спробуйте переміститися в максимально захищену зону та усвідомте, що відповідальність за те, що сталося, не лежить на вас.
2. Зверніться по медичну допомогу. Для фіксації ушкоджень звертайтесь до медичного закладу через службу 103. Попросіть лікарів/ок видати оригінали медичних документів, такі як довідки, результати судово-медичних експертиз, рецепти, направлення, рекомендації тощо, та обов'язково їх збережіть.
3. Збережіть можливі докази. Якщо робилися фото- або відеозаписи, зберігайте їх. Одяг, на якому можуть бути сліди злочину, теж варто залишити без прання. Уникайте прийняття душу, чищення зубів чи інших дій до проведення судово-медичної експертизи.
4. Зверніться до поліції. Зателефонуйте за номером 102 або відвідайте відділення особисто, щоб написати заяву про злочин. Ви також можете звернутися до громадських організацій, що надають допомогу в таких ситуаціях.

Права потерпілої особи

Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» гарантує безоплатну правову допомогу дітям, потерпілим від сексуального насильства, що має ознаки домашнього насильства або вчинене як воєнний злочин. Права всіх потерпілих від сексуального насильства також включають:

• отримання правничої допомоги: потерпілі можуть мати адвоката/ку, який/а представлятиме їхні інтереси та надасть правничу допомогу в процесі судового розгляду;
• інформацію по справі та щодо прав;
• право на вислуховування, розуміння та переклад;
• можливість оскарження рішення, які потерпіла особа вважає несправедливим;
• доступ до приміщень, пов'язаних зі справою (зокрема, для потерпілих з інвалідністю).

Заходи для захисту потерпілих від повторної віктимізації:

• можливість опитування у режимі відеоконференції та заборона їх одночасного допиту з підозрюваними;
• метод «Зелена кімната» під час опитування дітей;
• кримінальне провадження в закритому засіданні;
• допит та впізнання через відеоконференцію;
• заходи забезпечення безпеки, включаючи особисту охорону, охорону житла, конфіденційність особистих даних, заміну документів і закритий судовий розгляд.

Право на компенсацію: потерпілі мають право вимагати відшкодування майнової та/або моральної шкоди шляхом подання цивільного позову або в межах цивільного провадження. Витрати, понесені потерпілими внаслідок участі у провадженні (проїзд, проживання, добові витрати), підлягають відшкодуванню згідно зі ст. 122 КПК України.

За рішенням суду, у разі обвинувального вироку, витрати потерпілого компенсуються за рахунок обвинуваченого.

• Як правильно скласти та подати заяву про вчинення кримінального правопорушення до поліції

Заява про вчинення злочину не має спеціально затвердженої форми, але важливо включити всі необхідні відомості:

1. Адресат: назва органу, куди направляється заява.
2. Особисті дані заявника/ці: прізвище, ім'я, по батькові, адресу та телефон.
3. Опис подій: короткий виклад обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
4. Докази: якщо є докази (наприклад, фото з місця події), варто їх додати.
5. Дата та підпис заявника/ці.

Процес подання: заяву можна подати особисто, поштою, телефоном (на номер 102) або онлайн через сайт Національної поліції. Під час особистого подання поліція має зареєструвати заяву в електронній системі або журналі обліку і видати талон-повідомлення. Заяву краще мати у двох примірниках – один подати органам, на другому отримати штамп про прийняття.

При відправленні поштою лист має бути рекомендованим з повідомленням про вручення і з описом вкладень для підтвердження отримання.

Законодавча регламентація: за статтею 214 Кримінального процесуального кодексу України слідчий/а або прокурор/ка повинні протягом 24 годин після отримання заяви внести дані до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) і видати заявнику/ці витяг з реєстру. Якщо відомості вносить прокурор/ка, він/вона зобов’язаний протягом 5 робочих днів передати матеріали відповідному органу досудового розслідування.

У разі відмови в прийнятті заявник/ця може протягом 10 днів подати до суду скаргу на бездіяльність посадових осіб.